Клопотання про зупинення провадження у суді у зв'язку з карантином

 

Позивач:

До ___________суду_____________
(найменування суду)

_______________________________
(найменування або ПІБ, адреса)

 

Відповідач:   

До ___________суду_____________
(найменування суду)

_______________________________
(найменування або ПІБ, адреса)

Справа № ______________________




К Л О П О Т А Н Н Я
про зупинення провадження у зв’язку з карантином
(в порядку норм Цивільного процесуального кодексу України)



В провадженні суду перебуває справа №_____. 

07 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров`я виступила з заявою щодо необхідності вчинення ефективних мір безпеки по стримуванню та контролю розповсюдження  COVID-19, які можуть істотно уповільнити та навіть повернути назад поширення вірусу.

11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров`я охарактеризувала ситуацію яка склалася у світі, як пандемію, тобто розповсюдження нового захворювання у світових масштабах.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-III від 06.04.2020 року, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року, на всій території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

11 березня 2020 року, голова Ради суддів України звернувся до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін. Також, Рада суддів України просила громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання.

За повідомленням прес-служби ДСА України від 19.03.2020 року  (https://court.gov.ua/press/general/913020/) в умовах небезпечної епідеміологічної ситуації  суди  та органи системи правосуддя можна віднести до установ зони ризику, оскільки саме судові установи відвідує значна кількість населення.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-III від 06.04.2020 року, карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред`явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.32 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-III від 06.04.2020 року, обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб.

Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.

Згідно з п.1 ч.2 ст.252 ЦПК України суд має право зупинити провадження у справі в разі захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до одужання.

Відповідно до ч.9 ст.10 ЦПК України  у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, рішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.

Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов`язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.

При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов`язковим є дотримання таких умов:  аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов`язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.

Отже у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Зважаючи на вищевикладене, виникла необхідність у застосуванні аналогії положення закону п.1 ч.2 ст.252 ЦПК України , що є найбільш приближеним за змістом до ситуації, що склалася на території України, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, для захисту життя та здоров`я учасників справи, зупинити провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року у справі №420/1741/20.

На підставі викладеного,

П Р О Ш У:

Зупинити провадження у справі №____ до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.


« ___ » ________ 2020 року

______________
(підпис)

  ____________________
(найменування або ПІБ)

 

Позивач:

До ___________суду_____________
(найменування суду)

_______________________________
(найменування або ПІБ, адреса)

 

Відповідач:   

До ___________суду_____________
(найменування суду)

_______________________________
(найменування або ПІБ, адреса)

Справа № ______________________




К Л О П О Т А Н Н Я
про зупинення провадження у зв’язку з карантином
(в порядку норм Кодексу адміністративного судочинства України)



В провадженні суду перебуває справа №_____. 

07 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров`я виступила з заявою щодо необхідності вчинення ефективних мір безпеки по стримуванню та контролю розповсюдження  COVID-19, які можуть істотно уповільнити та навіть повернути назад поширення вірусу.

11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров`я охарактеризувала ситуацію яка склалася у світі, як пандемію, тобто розповсюдження нового захворювання у світових масштабах.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-III від 06.04.2020 року, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року, на всій території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

11 березня 2020 року, голова Ради суддів України звернувся до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін. Також, Рада суддів України просила громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання.

За повідомленням прес-служби ДСА України від 19.03.2020 року  (https://court.gov.ua/press/general/913020/) в умовах небезпечної епідеміологічної ситуації  суди  та органи системи правосуддя можна віднести до установ зони ризику, оскільки саме судові установи відвідує значна кількість населення.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-III від 06.04.2020 року, карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред`явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.32 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-III від 06.04.2020 року, обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб.

Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.

Згідно з п.1 ч.2 ст.236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до одужання.

Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, рішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.

Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов`язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.

При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов`язковим є дотримання таких умов:  аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов`язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.

Отже у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Зважаючи на вищевикладене, виникла необхідність у застосуванні аналогії положення закону п.1 ч.2 ст.236 КАС України, що є найбільш приближеним за змістом до ситуації, що склалася на території України, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, для захисту життя та здоров`я учасників справи, зупинити провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року у справі №420/1741/20.

На підставі викладеного,

П Р О Ш У:

Зупинити провадження у справі №____ до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.


« ___ » ________ 2020 року

______________
(підпис)

  ____________________
(найменування або ПІБ)

 

Позивач:

До ___________суду_____________
(найменування суду)

_______________________________
(найменування або ПІБ, адреса)

 

Відповідач:   

До ___________суду_____________
(найменування суду)

_______________________________
(найменування або ПІБ, адреса)

Справа № ______________________




К Л О П О Т А Н Н Я
про зупинення провадження у зв’язку з карантином
(в порядку норм Господарського процесуального кодексу України)



В провадженні суду перебуває справа №_____. 

07 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров`я виступила з заявою щодо необхідності вчинення ефективних мір безпеки по стримуванню та контролю розповсюдження  COVID-19, які можуть істотно уповільнити та навіть повернути назад поширення вірусу.

11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров`я охарактеризувала ситуацію яка склалася у світі, як пандемію, тобто розповсюдження нового захворювання у світових масштабах.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-III від 06.04.2020 року, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року, на всій території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

11 березня 2020 року, голова Ради суддів України звернувся до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін. Також, Рада суддів України просила громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання.

За повідомленням прес-служби ДСА України від 19.03.2020 року  (https://court.gov.ua/press/general/913020/) в умовах небезпечної епідеміологічної ситуації  суди  та органи системи правосуддя можна віднести до установ зони ризику, оскільки саме судові установи відвідує значна кількість населення.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-III від 06.04.2020 року, карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред`явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.32 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-III від 06.04.2020 року, обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб.

Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.

Згідно з п.1 ч.2 ст.252 ЦПК України суд має право зупинити провадження у справі в разі захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до одужання.

Згідно з п.1 ч.2 ст.236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до одужання.

Відповідно до ч.10 ст.11 ГПК України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, рішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.

Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов`язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.

При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов`язковим є дотримання таких умов:  аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов`язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.

Отже у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Зважаючи на вищевикладене, виникла необхідність у застосуванні аналогії положення закону п.1 ч.2 ст.236 КАС України, що є найбільш приближеним за змістом до ситуації, що склалася на території України, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, для захисту життя та здоров`я учасників справи, зупинити провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року у справі №420/1741/20.

На підставі викладеного,

П Р О Ш У:

Зупинити провадження у справі №____ до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.


« ___ » ________ 2020 року

______________
(підпис)

  ____________________
(найменування або ПІБ)



Форма зворотнього зв'язку:

Ви не ввели ім'я
Ви не ввели контакти
Ви не ввели контакти
Ви не ввели повідолення

Всі поля обов'язкові до заповнення

Ваше повідомлення успішно відправлено
    

Найближчим часом з Вами зв'яжеться фахівець нашої компанії і відповість на питання.

    

Дякуємо за звернення!